диференціальне числення

ЛОГІЧНІ ЧИСЛЕННЯ - формалізовані дедуктивні системи, подані разом з їх інтерпретацією. Традиція використовувати числення для представлення знань і вирішення задач певного виду має походження з геометрії Евкліда. Прикладами числень є диференціальне й інтегральне числення, що розроблені в працях Ньютона та Ляйбніца і становлять основу математичного аналізу. Уточнення цього поняття здійснене в логіці математичній. Загальна теорія числень побудована Гільбертом, який, до того ж, дав аксіоматичне представлення геометрії Евкліда. Першими власне Л.ч. є алгебра логіки Буля, а також числення висловлювань та поширене числення предикатів Фреге, які частково втілюють ідею Ляйбніда про універсальну мову, що формалізує будь-які міркування. Базовими Л. ч. є числення висловлювань і числення предикатів.

1) (pl calculi) мед. камінь (нирковий тощо)

2) (pl calculuses) мат. числення

* * *

1) мaт. числення

2) калькуляція

3) мeд. конкремент, камінь

1. n

1) мат., тех. диференціал

2) ком. диференціальний тариф

3) різниця в оплаті праці

4) зал. різниця у вартості проїзду (за різними маршрутами)

2. adj

1) відмітний, характерний

2) диференціальний, різницевий

* * *

1) мaт., тex. диференціал

2) фiз. перепад (тиску, напруги)

3) кoм. диференціальний тариф

4) eк. різниця в оплаті праці

5) зaл. різниця у вартості проїзду в те саме місце різними маршрутами

6) aв. головна передача

1) відмітний, характерний

2) eк. диференціальний, різницевий

3) диференціальний; диференційований

4) мaт., тex. диференціальний

1) мaт., тex. диференціал

2) фiз. перепад (тиску, напруги)

3) кoм. диференціальний тариф

4) eк. різниця в оплаті праці

5) зaл. різниця у вартості проїзду в те саме місце різними маршрутами

6) aв. головна передача

1) відмітний, характерний

2) eк. диференціальний, різницевий

3) диференціальний; диференційований

4) мaт., тex. диференціальний

1) мaт. числення

2) калькуляція

3) мeд. конкремент, камінь

ЗАГАЛЬНА ТЕОРІЯ СИСТЕМ - міждисциплінарна галузь наукового знання, що вивчає фундаментальні властивості систем як таких, закономірності їхньої будови, поведінки, функціювання, становлення та розвитку. Основна відмінність З.т.с. від спеціальних (біологічних, технічних, психологічних, логічних, лінгвістичних) полягає в тому, що вона абстрагується від особливостей окремих видів та класів систем, виділяє їхні спільні риси та параметри поведінки, розробляє необхідний концептуальний та логікоматематичний апарат для опису їх функціювання. Розробив засадничі ідеї і сформулював першу З.т.с. у 40-х рр. XX ст Б. ерталанфі, використавши для цього диференціальне числення. Згодом були створені інші, включно з альтернативними, варіанти З.т.с., зокрема теорія всіх можливих систем (Ешбі), синергетика, параметрична З.т.с. та ін. Для побудови інших версій З.т.с. використовують апарат формальної логіки та теорії множин (Месарович), тернарної алгебри (Уйомов), теорії операцій (Акоф) та ін. Нині ідеї та поняття З.т.с. використовуються майже в усіх галузях наукового пізнання, в соціальній практиці. На них переважно базується системний підхід та системна методологія.

n (pl analyses)

1) аналіз; дослідження, докладний розгляд

2) грам. розбір

3) хім. розклад; розкладання; проба; аналіз

4) психоаналіз

5) аналітичний метод, аналіз

6) алгебраїчний аналіз

* * *

n; (pl- ses)

1) аналіз, дослідження, детальний розгляд; результати аналізу, дослідження

2) гpaм. розбір

3) психоаналіз

4) аналітичний метод, аналіз; алгебраїчний аналіз; математичний аналіз, диференціальне е інтегральне числення

5) xiм. розклад, аналіз

6) бухг. метод розрахунку

n; (pl- ses)

1) аналіз, дослідження, детальний розгляд; результати аналізу, дослідження

2) гpaм. розбір

3) психоаналіз

4) аналітичний метод, аналіз; алгебраїчний аналіз; математичний аналіз, диференціальне е інтегральне числення

5) xiм. розклад, аналіз

6) бухг. метод розрахунку